ні, урядникам і дворові з скромних фондів, даваних мені через ласку і милосерде священної Королевської Величности, мого милостивого Пана. .Звичайно*,—добавляє Орлик,—.я волів би жити, як приватний чоловік, в якімсь маєтку в сій державі, ніж терпіти нужду, особливо зімою, бо на селі лекше з дровами і дешевша живність; але не смію непокоїти когось з сею справою, аби не посудили мене о нахабність"... 6В).
  Не зважаючи на важке економічне становище і турботи по визволенню України, Орлик не забував і за долю тих численних українців, що за свою прихильність до Мазепи були заслані з наказу царя на чужину і покутовали свою провину на засланні в Москві або в Сибіру. Багато з них мерзло в холодних нетрах Сибіру, а чимало пропадало з голоду в Москві, .ища подаянія мірськаго*... Вся родина Мировичів, разом з старою матірю Палагеєю Мировичовою, була заслана на вічне поселение в Тобольск, а одного з братів Хведора Мировича, що був разом з Орликом в Швеції, Василя Мировича, після нелюдських мордувань і катувань було заслано на каторгу закованим в кайдани. Стара Палагея Мировичка на засланні простраждала аж 28 років. Мати Орликової збійки, з роду Герциків, також була заарештована і .по позбавленню всього .'д©' останньої сорочки, була заслана на московські слободи в
  монаетирь" 57). Жінки і діти братів Орликової жінки теж були позаарештовані і заточені в тюрму і .мусили випрошувати кусник хліба" Б8). 1716 року 12 жовтня несподівано був заарештований в Гамбурзі московським резидентом Беттіґером небіж Мазепи І його любимець Андрій Войнаровський. Сей вчинок московського уряду так вразив всіх, що еа другий донь шведський королеЕський резидент писав свойому урядові, міністерству закордонних справ, в Штокгольм, оповідаючи про обставини, в яких було заарештовано Войнаровського:
  — Тут в Гамбурзі нема більше безпечности.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>