життам в Бендерах і до того не прийшло тільки дякуючи синові хана. Калзі султанові і бобруйському старості, воєводі графові Сапізі, кстрі злагодили страшкий гнів хана. Не згадую також про ту вірність, яку показало моє славне військо, переправивши пораненого короля через Дніпро по бктві при Полтаві в той час, коли ворог заволодів човнами, і достазизши його до Бендерів через непривичні, непротерті степи, проливаючи свою кров над рікою Бугом і виконуючи багато инших славних подвигів.—Я зробив для Його Величности все можливе, але жалую над своїм нещастєм, бо живу в сім краю чужинцем і являюся неприємним для багатьох, побіраючи королівське винагородженнє. Хоч я знаю важке становище шведської держави, але мушу сказати, що я прибув сюди не по своїй волі, а примушеної королівським розказом і що через те я покинув своє військо і багато справ".
  В розпуці Орлик писав королеві, що через тажке становище, він надумав навіть кинути Швецію, в якій знайшов собі притулок, і прохав в сій цілі королеву дати йому „поручаючі листи до союзних князів, Отманської Порти і хана—для того, щоб я міг дістатися без перешкод до свого війська, вступити в союз з татарами проти москалів і загалом приложити старань, аби викликати повстаннє на сьогобічній Україні".
  — Я не жадаю,—кінчить Орлик,—ніяких підмог на війну, ні грошей на подорож з доходів Вашої Величности, але мені буде дуже приємно,
  
  — 28 —
  
  29
  
  
  
  коли Ваша Королівська Високість буде ласкава уділити мені щось як з моїх публичних, так і приватних засобів64)...
  Становище Орлика було дійсно плачевне. Крім жінки, Орлик мусів клопотатись про прогодуваннє й вихованне 7 дітей, з которих наймолодша донька Катерина вродилась в 1718 році в Сконе. Самий старший син, Григорій, мав вступити вже до університету, але через скрутні ексномічні умовини життя

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>