елядь, я мусів брати від купців товари на кредит—і то привело мене в дуже скрутне положение, обтяжило довгами на суму по над 8000 срібних талярів. Потвердженнем того служать рахунки моїх вірителів, котрі залучаю. Не один думає, що 8928 талярів—то значна сума для річного удержання; але коли взяти під розвагу, що остатній квартал ще не виплачений, то нема нічого дивного, що довги мої зростають і що я разом з родиною і службою попав в крайню нужду. Як нечуваний приклад тої нужди наводжу факт, що, аби мати змогу продовжати подорож до Штокгольму, я, на мою вічну ганьбу, змушений був заставити обидві булави, свою корогву і бунчук. Та й тут (в Штокгольмі) гіркий був би мій хліб, коли б не помогли мені мої добрі приятелі і прихильники, позичивши грошей. Але по заплаченню тих боргів та викупленню бунчука та инших річей мені не лишиться нічого для удержання родини, а як лишиться, то дуже мало.
  Я не просив собі гідности Гетьмана, я прийняв її на розказ його величности і, немаючих публичнкх фондів для ведення справ, вкладав в те власні гроші; не дістав я ніяких публичних фондів також по смерти мого попередника, Гетьмана Мазепи".
  Далі Орлик оповідає про причини своїх дотеперешніх неуспіхів в війні з москалями.
  5Ї) Id.
  ю) Маловартна монета з примусовим курсом.
  
  .Великий візірь не раз писав до мене 1 хан татарський взизаз листовно, щоби я поспішав з військом до Прута 1 на підставі союзного договору з Кримом, етав з ними до війки проти москалів. Я готовий був се зробити, але король здержав мене і наказав мені зістатнсь з козацьким військом при ньому. Я сповнив розказ короля, але моя неслухняність зглядом візіря і хана роздратувала їх 1 через те воня занедбали мою справу що до сьогобічної України, котру я був би відзискав, ставши по їх стороні. Коли я оправдався перед ними, то вони приобіцяли доложити всіх

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>