ший син звався Григорій, а самий менший, котрий народився в Бендерах, Яков. Хрещеним батьком Якова був король Карло XII, котрий обіцяв дати Орликові з сього приводу 20000 талярів.
  Подорож Орлика одбувалась через Відень, а також через Істад. З листів, котрі посилав Орлик з подорожі, ми довідуємось, яку матеріяльну нужду терпів гетьманський двір підчас мандрівки. В Відні, де Орлик був підчас Нового 1915 Року, Орлик достав від короля 1000 імперіялів; але сього було за мало, бо в листі до Мілєрна, котрий одержав його в Штральзунді 23 січня (3 лютого), Орлик скаржиться, що йому бракує грошей на дорогу: він не має ні коней, ні повоза, а в Відні встидався вдаватися до незнайомих осіб, через те що там його добре знають і навіть титуловали князем *8).
  В травні' місяці 1715 року Орлик прибув з своїм двором до Істаду, де знов листом від 3 червня прохав коней і повозів для дальшої подорожі і прохав протекції Губернатора провінції Сконе Буреншельда.
  В кінці того ж 1715 року український Гетьман, дістався, нарешті, до Швеції, де поселився попереду в Кристіанштадті, а потім перебрався до Штокгольму.
  Тут 'починяється для Гетьманаеміґранта гірке, безвідрадне життє— життє на чужині, далеко від рідного краю і рідних місць, серед скрутних матеріяльних умов і обставин, котре тягнулось п'ять років.
  Не зважаючи, однак, на се, п'ять років, що провів Орлик в Швеції, не пройшли марно. Поселившись в Швеції, він продовжував так же енергійно, як і попереду, працювати над здійсненнєм своїх ідей, не дивлячись на безвідрадно важкі обставини життя. А обставини були справді надзвичайно важкі. Так, приміром, в однім з листів, писаних в сім часі, він говорить „про крайню розпуку, котра готова привести мене до смерти, бо я знищений цілком, від голови до ніг" 4и). Карло XII, перебуваючи в Лунді, наказав виплачувати Орликові 13000

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>