ляризована, щоб політичні круги укроїш були
  єю зацікавлені. _^^
  Нам, українцям, не можна поскаржитись, щоб українська справа була в Європі не відома або щоб європейські держави були не зацікавлені єю. Українське питаннє тепер—межинароднє питання. Т велика заслуга в сьому—Орлика.
  Найбільше од усіх українських історичних діячів поклав праці біля ознайомлення урядів європейських держав українською справ о ю—О р л и к. Поставивши ціллю свого життя утвореннє західноєвропейської коаліції проти Росії, він, щоб схилити до сього держави, входив з ними в зносини, умовляв правительства їх, для загального добра, до війни з Росією, піднімав українське нитаннь* на ріжних мирових конференціях і, взагалі, всіма силами старався поставити українське питаннє на степепь межинароднього питання. Не було в ?>вропі ні однієї такої війни за все його життє, щоб він не пробував зкористуватись єю для українських цілей. Хто б не воював з Росією або хто б не був вороже настроєний до Росії, він завше старався в справу війни внести й українське питаннє або нахилити якусь державу до війни з Росією. Життє Орлика—се одна безперервна європеїзація українського питання, як питання державномежинароднього, котру він проводив безупинно в урядах ріжних держав.
  От чому, говорячи про Орлика, ми назвали його людиною, що найбільше з усіх українських історичних діячів спричинилась до поширення українського питання в європейських державах. І коли тепер сі держави допомогли нам в визволенню з під московського ярма, то велика заслуга в сьому Орлика.
  От чому перша наша думка по визволенню з під Росії—до Орлика.
  Колосальна праця Орлика по європеїзації української проблеми стояла весь час у нас якось в тіні. Тінь славетньої постаті Мазепи як би затьмила собою не менш славетну постать ГетьманаЕміґранта.
  
  Але тепер сього вже не повинно бути.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>