ти там війну з Москвою.
  Для Орлика настали гіркі часи. Надії на Туреччину й Кримського хана звели його і одсунули здійсненне його замірів на невідомий час. Турецьке правительство, що попереду давало українським емігрантам грошову і провіянтну допомогу на життє і утримуваннє війська й уряду, перестало видавати гроші і провізію, і Орлик опинився в дуже скрутному політичному й економічному становищі. До" сього часу Орлик, як Гетьман заприязненої сусідньої держави, діставав від Туреччини для удержання двору й> війська 10000 ціс. талярів річно і in natura: щоденно 100 хлібів, 60 хунтів баранини, 90 хунтів волов'ячого мняса, ЗО хунтів рису, 12 хунтів масла, 6 хунтів меду, 6 хунтів свічок, 15 хунтів соли, 15 кварт вина, 20 кварт пива, 3 кварти оцту, 21 хунт пшенишного борошна, 60 горців збіжжа, 3 хури сіна, 3 хури дров і инш. *).
  Всі свої надії Орлик тепер переніс на короля Карла XII, і з листів, котрі він за сей час писав з Бендер йому і иншим особам, ми бачимо, з яким непохитним довіррвм споглядав Гетьман до свого високого протектора, котрий .покоряє1 не тільки ворогів зброєю, але й своїх підданих добродійствами". Але сей тон скоро зміняється: Орлик починає скаржитися на грошові труднощі, бо на нього наступають з своїма жаданнями турецькі кредитори і емігранти з Січі; вказує він також на інтриґи і шахрайства москалів і висловлює побоювання, що .оминувши Харибду московського утиску*, він може .впасти в Сцилу турецької напасти, якщо король не поведе його і його вітчину до рога Доброї Над"". Він хотів би раз на завше покинути сей .варварський край" і воднім® його листів з р. 1713 ми читаємо такий стогін наболілої душі: .Salva me, Domine, ne peream!" В листі з 27 листопаду 1713 року він описує, як кредитори запізвали його до суду і з якими труднощами йому вдалося упрохати креди
  
  
  
   С. Соповьевъ,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>