й Московщиною був підписаний мир, по котрому був підтвержекий попередній мирний договір, при чому українське питание в сьому договорі було витлумачено так, що царь зрікається не всієї України, а тільки половини, а саме—Правобережжя. Київ залишався за московським царем. Сей мир було заключено на 25 років.
  Таким побитом, надії Орлика знов звели його. З царем був заключений невигодний для України мир, і справа вирішення українського питання в такому напрямі, в якому добувався Орлик, знов була одсунена на довгий час. Мало було користи для України і з того, що дістала Україна від сього миру, бо Правобіччв, згідно з попередніми договорами, мусіло одійти до Польщі. Орлик хотів, щоб Правобічна Україна лишилась самостійною, ні від кого незалежною, і пробував було не допустити до переходу її в польські руки. Для сього він з запорожцями вирушив на Правобережну Україну, але сили його були за невистарчаючі і польське військо, під проводом Сенявського, що йшло займати Правобережже, без особливих труднощів розігнало їх •').
  
  
  
  Пройшло кілька часу. Орлик працював, не покладаючи рук, горючи надією на визволеннє України. Не раз і не два він мусів оббивати пороги Дивана для успішности своїх заходів.
  Але в сей час не дрімало і царське правительство, котрому зовсім не хотілось воювати з турками; воно знов взялось за свої старі, випробевдкі вже засоби до припинення війни з Туреччиною, і через голяндського драгомана Тейльса, що служив в московському посольстві в Костянтинополі запропонувало близьким до султана людям доброго хабаря, щоб вони вплинули на султана, аби султан згодився на відновленнє мирових перегоЕорів і припикеннє війни.
  . Спроба царського уряду завершилась успіхом: Туреччина згодилась помиритись з царем, але з умовою, що царь згодиться на два нові пункти мирового договору. Перший пункт полягав

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>