торат Блискучої Порти, як тільки для того, щоб зробити самостійною всю Україну, і перед усім Лівобережну, як більш залюднену. Що могло сього Гетьмана, уже старого, безпотомного, багатого, любовю, милостями й довіррєм царя московського вшанованого, —що могло спонукати його всім сим пожертвувати, як не бажанне здобути волю отчизні своїй? Він знехтував всім, що
  
  Межи тим, в Москві дізнались, що всьому виною в погіршенню московськотурецьких відносин являються українські емігранти на чолі з Орликом, що пішли за Мазепою в Туреччину; ніхто стільки не спонукував Порту до війни з Московщиною, як вони: се вони, власне не дають Порті покою, вічно її підюжуючи на війну з Московщиною ізза України.
  Щоб. .заставити Орлика і його товариство припинити шкодливу діяльність для Московщини, московський царь Петро видав наказа—заарештовати 5 вивезти з України в Москву рідню тіх „мазепинців", котрі, живучи | В.Туреччині, нацьковують турецький уряд проти Московщини. Згідно з сим наказом, 6 вересня були заарештовані і доставлені в Москву пані Мировичка, син котрої генеральний бунчужний Хведор Мирович, пробував при Орликові, як генеральний осавула, а дочка була заміжом за Семеном Забілою і з чоловіком пробувала при Орликові; разом з панією Мировичкою були вислані в Москву два жонатих сини їі з жінками й дітьми; перший з них, Семен, був жонатий на дочці Ломіковського, другий, Василь, на дочці київського полковника Мокіївського. Обидва свекри Мировичів були при Орликові. З жонатими братами Мировичами привезені були в Москву також їхні нежонаті брати: Яків, Дмитро і Іван Мировичі. Потім були вислані в Москву: брат Максимовича Степан, у котрого ще один брат був з Орликом, дві Герцикові, жінки Григорія і Івана, шуринів Орликових,—Настя, уроджена Громиківна, і Горпина, уроджена Левенцівна. Окрім сих осіб, ще перед ними

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>