|
, що 16 вересня султан в балачці з своєю матірю сказав: „Московський царь не виконує договору і не виводе свого війська: видно, хоче він війни з нами знову. Я сподіваюсь, що тепер царь московський нас не обдурить. Я з ним не замирюсь, доки не одніму у нього есієї України :і9).
Дійсно, 29 листопаду 1713 р. султан видав указ з оповіщеннєм війни Московщині.
У Орлика знов блиснула надія на швидке здійсненне його заповітних мрій.
На Орлика і його товариство сей мир зробив дуже прикре вражіннє. Орлик був дуже зтурбований розділом України і листом прохав великого візіря поправити помилку, одібрати від москалів і Лівобережну Україну з Київом на чолі. Він доказував великому візіреві.що Київ не може істнувати без України, а Україна без Кшва, що Київ для всього українського народу має священне значіннє, як город, в якому вперше була прийнята і затвердилась віра христіянська грецького обряду, де оснувався центр просвіти для українського народу.^що Київ необхідно зоставити при Гетьмані Війська Запоріжського з усею Україною. Орлик доказував, що як оддавати українцям Правобережну Україну, визволяючи її від московського панування, то нема ніякої рації залишати в руках москаля Лівобержену Україну. .Од Правобережної України москаль давно уже одмовився, обрікши її зоставатись пустельою",—писав Орлик в своєму листі,—.і якщо нам тепер оддають тільки сю пустелю, а Лівобережну, заселену, зоставляють під московським пануваннєм, то що ж се тоді за визволеннє?.. Не тільки всі мої попередники з усім Військом Запоріжським добувались визволення від московського ярма Лівобережної України, найближчої до Московщини за Правобережну, але й сам Гетьман Мазепа не для чого іншого з'єднав зброю Війська Запоріжського з зброєю військ Його Величности шведського короля, і разом з Його Величностю пішов під протекторат
|