|
йно вивести своє військо з Польщі і не вводити його туди ніколи; негайно зректись України; негайно віддати туркам Озів і груйнувати пограничну кріпосгь Таганрог: заключити з Карлом XII переммррє на три роки і визнати за турками право одпустити Карла XII з Туреччини коли і яким завгодно шляхом аі). Віцеканцлер Шафіров одповів через англійського й голандського посла, що сі пункти Москва ні в якому разі не може прийняти, а надто пункт про Україну. В той же час, 1 січня 1712 року, Шафіров написав свому цареві, що Україну треба твердо обороняти; коли турки побачуть, що Україну їм не лехке завоювати, то у них і охота пропаде воювати з Москвою: .а теперь они обнадежены ханомъ, непріятелямм
з3) Чтенія въ И. О. И. и Д. Р. при М. У., 1847, I, стор. 6166. Н. Костомарові Мазепа и мазепинцы. Спб. 1905, стор. 744—746.
м) С. С о л о в ь е в ъ. Исторія Россіи съ древн. врем. т. XVI, СПБ., 1905, 82.
20 —
нашими и бунтовщиками (українськими емігрантами), будто легко могутъ все получить, и Україна забунтуетъ и поддасться имъ, и для того нужно крепкую имЬть осторожность и войска имЪть достаточно на Україні"»8. ) Шафіров доносив з Костянтинополя свому урядові, що султана найбільш нацьковують на Московщину—українці, впевняючи його, що, як тільки турецьке військо вступить в межі України, Україна повстане проти Москви. ЧереЗ се .надобно соблюдать крайнюю осторожность въ Украйні, чтобъ не забунтувала при вступленіи въ нее войскъ турецкихъ" ee).
Таким побитом, межи Туреччиною й Московщиною знов прийшло до війни.
Коли царь узнав, що на Вкраїну маз рушити сам султан з усївю своею армією, то злякався і зараз же дав наказ виконати перший пункт Прутського договору, себто зруйнувати Таганрог і передати туркам Озів, не дожидаючись виводу Карла XII з Туреччини.
В наслідок сих заходів Петра, межи Туреччиною
|