ріпость Сергіевськ з московською залогою. Кріпость була взята завдяки українцям. Українське населенна Сергієвська здало город татарам і видало їм царських салдат, що обороняли кріпость, в полон. Московська залога не в силі була боронити город і здалась в полон. Після сеї побіди над москалями хан з ордою щасливо вступив в Слобожанську Україну, безупинно пробіраючись наперед і беручи одно місто за другим. В багатьох місцях жителі стрічали хана з хлібомсіллю і вітаннями. Так було підчас вступу хана в містечко Водолаг Харьківського полку і в инш. слободи.
Так хан дійшов до м. Водолага. Небагато вже, порівнюючи, української теріторії залишилось йому й Орликові очистити від москалів. В царських руках зоставалась тільки одна Гетьманщина. Але тут трапилось таке, що в кінець зіпсувало всі плани Орлика. Кримський хан, дійшовши до м'. Водолаг, далі утримався від походу в глиб Гетьманщини і повернув з ордою назад. Слобожане, що передались татарам, пішли разом з ними до Вольного, певно, з ціллю заселення пустопорожніх земель, що входили в склад володарства кримського ханства. Але за ними погналось царське військо, наздогнало українців, що йшли разом з ханом, і завернуло їх назад, вчинивши над ними жорстоку кару: через те що українці пробували одбиватись зброєю од царського війська, як воно наздогоняло їх, москалі, взявши їх, приговорили кожного десятого з них по жеребу за .зраду царя" й озброєний виступ проти царського війська—до смертної кари, а решту, зібравши всіх до Москви, заслали разом з жінками й дітьми на поселение. Така ж кара спіткала й тіх українців, що оддали татарам Сергієвськ.
Друге несподіване нещастє, котре спіткало Орлика, трапилось під Білою Церквою. Після здобуття нижнього городу, січовики покопали там шанці і зібрались було вже громити горішній город або замок. Але вночі обложені зробили
|