али, побіжили і торжествовали"!..
в) Н. Костомаровъ. Мазепа я иаэепинцы, Спб, 1905, 738.
— 14 —
ський уже межи собою таку згоду зробили, щоб Україна не підлягала ні під чию ідеальну залежність, але була б на завше самостійнок держаМШМ).
відомо, який вплив зробив сей лист на Скоропадського, але з наказу Петра Скоропадський мусів на правий беріг Дніпра вислати проти Орлика військо. Скоропадський вислав генерального осавулу Бутовича, про лояльність котрого до Москви іще до сього виникали підозріння*6). На лівий беріг, проти кримського хана, вирушив московський генерал Бутурлін, взявши з собою Скоропадського. З наказу москалів, універсали, котрі писав Орлик до українського народу, кати публічно палили. Так, напр., було в Переяславському полку86}. Не зважаючи, однак, на се, вони все ж таки, певно, мали свій вплив на население. Боючись, щоб український уряд весь не перейшов на бік Орлика, царь, щоб забезпечити собі вірність українського громадянства для застави наказав скликати до Глухова, тодішньої резиденції гетьманської (після Батурина), що стояла біля українськомосковського кордону, жінок всієї генеральної старшини, в тім числі й жінку самого Гетьмана. В такий спосіб Петро гадав, що старшина українська побоїться переходити на бік Орлика. Теж саме зробив на Правобережній Україні і Київський губернатор князь Дм. Голіцин, скликавши для застави в Київ жінок правобережних полковників, під час вступу в Правобережну Україну Орлика.
Більші, аніж на Лівобережній Україні, мали наслідки і вплив універсали й виступ Орлика на Правобережжі, куди він вступив безпосередньо. Тут симпатії українського народу, змученого московським пануваннєм, були цілком на боці Орлика і його замірів. В Черкасах, Каніьі, Мошнах і в багатьох инших місцях Білоцерківського полку, а також полків Корсунського й Уманського жителі
|