— 13 —
virtute, propulset Va Ra Maiestas Septentrionatem Draconem ac Leonico labore profliget, vincat, triumphet, Candida voto precor"22).
Подаємо промову в мові орігіналу як зразок промов Орлика на латинській мові.
Діставши гетьманську булашу, Пилип Орлик зараз же взявся за продовженнє діла свого попередника—Мазепи. Позаяк сили його, що були з ним в Туреччині, були, в порівнянню з московськими силами, малі, то треба було думати про збільшенне їх, щоб можна було вирушити походом на Москву, для визволення України. Разом з Орликом були—запорожці, що пристали до Мазепи під проводом Костя Гордієнка, козаки, що пішли за Мазепою, й старшина. Однак гаряче бажанне і надія визволити Україну з під „тиранського московського ярма* були у нього такі сильні, що він і з сими незначними силами вирішив вирушити на Вкраїну. Для допомоги ж українському військові Орлик ввійшов в зносини з ханом кримським і заключив з ним союз, на підставі котрого хан з усім своїм ханством обов'язувавсь допомогти українцям визволити Україну з під Московщини і зберігати на далі спілку з Військом Запорозьким по тому зразку, як колись була спілка Богдана Хмельницького з кримським ханом ІсламомГиревм, без усяких претензій на пануваннє над козаками й українськими землями. Разом з Гетьманщиною малось визволити з під московської держави Слободську Україну і приєднати її до України, а колиб сього чом небудь не вдалось досягнути, то малось допомогти українцям переселитись з Слобожанщини в Гетьманщину, по їхньому бажанню. Рушити на Вкраїну постановлено було як на Правобережну, так і на Лівобережну.
Аналогічний договір з кримським ханом був заключений також від імени Карла XII.
Після сих договорів, в березні 1711 року Орлик разом з білогород
ськими й буджацькими татарами під проводом солтана, сина хана кримсь
кого,
|