в Військові Запорожськім нестроєння, прав і вільностей розорення, посполиті тяжесті' і т. и.,—рада постановляє, „аби в отчизні нашій первенствуючими були совїтниками Енерална Старшина" і полковники; окрім сього, з кождого полку має
11
обіратись по одній особі з числа „старинних, благоразумких і заслужоних людей", котрі мають засідати в генеральній раді з генеральними старшинами; без дозволу се! ради Гетьман не має права нічого „приватною своєю владою ні зачинати, ні установляти і в скуток не приводити".
Генеральні Ради збіраються тричі на рік: на Різдво, Великдень і Покрову. На них мають право брати участь „не тільки панове полковники з старшиною своєю і сотниками, не тільки з усїх полків Енеральні Совітники, леч і від війська Запорізького Низового посли за присланнєм до себе від Гетьмана ординансу" в призначений строк. Непередбачені публичні справи, котрі треба обов'язково вирішити до скликання чергової сесії Генеральної Ради, Ясновельможний Гетьман „моцен і волен, з обрадою Енералноі Старшини", вирішувати „повагою своєю гетьманською*. Гетьмана Генеральна Старшина повинна шанувати, як свого вождя; одначе, коли б в учинках Гетьмана було вбачено що небудь „противного, правам і вольностям військовим вредительного, і отчизні некористного, тоді тая ж Старшина Енерална, Полковники і Енералні Совітники, моцні будуть вільними голосами, чили то приватно, чили, когда нужна і неотволочна потреба вкаже, публично на Раді" зробити йому догану, і Гетьман не повинний за се ображатися. Коли б же хто небудь з „Енералних" чи то з инших осіб „дерзнув образити Гетьманський гонор або в якім небудь иншім ділі провинився, то сам Гетьман единолично не мае права карати злочинця, але повинний здати справу в „суд військовий Енералний". У всьому керують „енеральні особи, уставичне при боку гетьманськім |