аключається отсей договір, котрого повинен непорушно дотримуватись не тільки Орлик, але й усі послідуючі Гетьмани.
  Далі йдуть статті договору, котрих 16. В першій з них говориться,
  що після визволення України з під „невільного ярма московського"
  Гетьман має і повинний визнати православну віру за пануючу. В дальших
  статтях говориться про кордони України і внутрішній устрій. Украіна в
  межах від Польщі по р. Случ, котрі проведені ще за Гетьмана Богдана
  Хмельницького, визнається на„завше самостійною і ні в д кого незалеж
  ною державою під протекторатом шведського короля і його нащадкім, щ
  мають обороняти її і нікому не дозволяти порушувати її вольної ГІІ; коли
  буде заключатися мир з Московщиною, Пилипові Орликові сі Я в
  обов'язок звернутись до шведського короля, щоб він заставив Мо< КОЯЩИНУ,
  повернути всіх полонених українців і компенсувати всі збитки й
  котрі наробило на Вкраїні московське військо. „По скінченню, дай Г.оже,
  щасливої війни"' Гетьман повинний був подбати і про чисточ мьні
  запоріжські інтереси, а саме: 1) вжити заходів, щоб були зруйноп.імі кріпости, котрі побудували москалі на ґрунтах, що належали з давни» п.шен запорожцям; 2) щоб город Тархтемирів з шпиталем для зістаріли» . «убожилих і ранами зкалічених козаків" із перевозом на Дніпрі пі рейтов від гетьманського уряду до Запорожської Січі; 3) щоб городи Перевалочна, Келеберда й млин на річці Ворсклі зостались при Військові Заморожському і нерешті, 4) щоб Дніпро з усіма своїма рибними промислами від Переволочни до Очакова був в відомстві виключно Запоріжжя.
  Шо торкається до внутрішнього врядування, то, з'огляду на те, що декотрі Гетьмани, будучи під московськими самодержцями, потроху самі перейнялись самодержським духом і „узаконили собі право: так хочу, так повеліваю", через що „уросли многі в

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>