титуція Італії; Основний закон ФРН надає право притулку особам, які переслідуються за політичними мотивами. Таким чином, згідно із німецьким Основним законом не може претендувати на право притулку той, хто покинув свою батьківщину в зв'язку з несприятливими економічними, політичними чи соціальними умовами. Навіть труднощі і небезпека громадянської або міждержавної війни, яких зазнає все населення країни, не вважаються переслідуванням. "Переслідування" в значенні основи надання права притулку, визначається не з точки зору порівняння з правопорядком ФРН, як в Конституції Італії, а з точки зору оцінки політичного режиму іноземної держави як репресивного.
  У відповідності з практикою більшості сучасних держав термін "особа, яка політично переслідується", стикується з поняттям "біженець". Відповідно до статті 1 а Женевської конвенції щодо біженців, ст. 1 закону України "Про біженців" захистом у формі права притулку користується той іноземець, який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави, внаслідок зазначених побоювань та у визначеному законодавством порядку прийнято рішення про надання йому статусу біженця.
  Питання про надання і позбавлення статусу біженця вирішують у межах своєї компетенції органи міграційної служби Міністерства України у справах національностей та міграції в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
  Закон України "Про біженців" (24.12.1993) захищає права не лише осіб, які отримали статус біженців, але і тих, хто

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-37 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>