|
во проживають в Україні;
— які тимчасово перебувають в Україні.
26
Віднесення особи до тієї чи іншої категорії громадян залежить не від терміну перебування, а від критерію, міри стійкості правового зв'язку іноземця з Українською державою, мети і характеру перебування його на території держави.
Законодавство керується тим, що факт постійного проживання любої особи суттєво визначає її правове положення. Тому в таких питаннях як, наприклад, трудова діяльність, забезпечення житлом, надання медичної допомоги, освіта, іноземні громадяни, що постійно проживають в Україні, повністю прирівнюються до громадян України. Статус їх відрізняється від осіб, що приїзджають в Україну на тимчасове перебування (гості, туристи).
Іноземці, які іммігрували в Україну на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на тимчасове або постійне проживання.
Серед основних, гарантованих іноземцям прав і свобод (право на інвестиційну та підприємницьку діяльність, право на освіту, майнові та немайнові права, шлюбні й сімейні права, охорону здоров'я, свободу совісті, участь в об'єднаннях громадян та ін.)> законодавство надає їм право на трудову діяльність.
Ті іноземці, які прибули в Україну з особистих справ, з тимчасовим перебуванням, права на работу в Україні не мають.
Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, за винятками окремих видів діяльності, призначення на які, відповідно до законодавства України, пов'язане з належністю до громадянства України.
Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно
|