ія і Європейський суд з прав людини. Згідно із Протоколом 11, що передбачає перебудову контрольного механізму захисту прав і основних свобод людини від 09.11.1993 р., для забезпечення сторонами обов'язків за Конвенцією та протоколами до неї, діє лише Європейський суд з прав людини, який функціонує на постійній основі.
  Суд складається з такої кількості суддів, яка відповідає кількості сторін. Судді обираються строком на 6 років і можуть бути переобраними. Суд розглядає подані йому справи в комітетах із трьох суддів, палатах із семи суддів та Великій палаті із сімнадцяти суддів. Суд розглядає заяви, подані державамисторонами, а також індивідуальні заяви або заяви груп осіб. Суд може прийняти заяву до розгляду тільки після того, як були використані всі національні засоби захисту і впродовж 6 місяців від дати прийняття остаточного рішення. Тематика скарг стосується переважно порушень свободи слова і поглядів, посягань на особисте життя, тілесних покарань в системі середньої освіти, протизаконних тимчасових затримань, порушень поліцейських правил і т. д.
  Остаточні рішення палат та Великої палати мають обов'язкову силу для зацікавлених сторін і мають ними виконуватися. Нагляд за рішеннями суду здійснює Комітет міністрів.
  Ми проаналізували засоби захисту прав і свобод людини на міжнародному рівні. Але поряд із судами та міжнародними органами по захисту прав людини створюються і діють парламентські органи, які мають незалежний статус і широкі повноваження. Серед таких органів найбільш відомим є інститут омбудсмана, чи парламентського Уповноваженого з прав людини, до якого громадяни мають право звертатися для захисту своїх прав і свобод. Інститут Уповноваженого з прав людини сформувався в скандінавських країнах наприкінці XIX ст., а після війни одержав широке поширення і

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-37 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>