ї норми у норму внутрішньодержавного права шляхом видання спеціального державного нормативного акту, що може бути пов'язано з конкретизацією і частковими корективами відповідних нормативних положень. Можливе використання в одному внутрішньодержавному акті усіх трьох вказаних способів, або двох із них.
  Визначають також форми безпосереднього застосування норм міжнародного права у внутрішньому праві:
  1) самостійне застосування норм міжнародних договорів та
  інших джерел — без прямої участі норм національного законо
  давства, але не поза сферою їх впливу;
  2) спільне застосування норм міжнародних договорів і "спорід
  нених" норм національного законодавства, що пов'язано з функціо
  нуванням вказаних вище правозастосовних комплексів;
  3) пріоритетне застосування норм міжнародного права замість
  норм національного законодавства при їх взаємній невідповідності,
  тобто у колізійних ситуаціях.
  3. МІЖНАРОДНОПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ГАРАНТУВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
  Природа і призначення будьякої держави виявляються у її співвідношенні з особистістю. Функцією соціальноорієнтованої держави є захист і гарантування прав людини на засадах свободи і
  15
  
  справедливості. І саме у цій сфері виявляється найтісніше зближення національного і міжнародного права, що визначає основні стандарти загальнолюдських цінностей, прав і свобод.
  Конституція України — яскраве свідчення інтеграції міжнародного права і конституційного права держави. Основний Закон визнає людину, її життя, честь, гідність, недоторканність, безпеку найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Ця норма є великим історичним досягненням, вона символізує найвищу ступінь розвитку держави, яка обрала собі девіз: "Держава — для людини". За цією нормою стоїть радикальний поворот суспільнополітичної думки, приєднання України до цінностей, що

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-37 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>