«оренда земельної ділянки» та «о-ренда
   майна»[6, 29].
   З цією точкою зору можна було б погодитися. Адже ж укладення договорів
   оренди земельної частки (паю) суперечить Земельному кодексу (п. З ст.
   125), Закону «Про оренду землі» (ст. 4), Цивільному кодексу УРСР (Гл. 25)
   та іншим нормативно-правовим актам, якими передбачена передача в оренду
   лише земельних ділянок та конкретного майна, а не умовних часток землі,
   місцезнаходження та межі яких на місцевості не встановлені.
   Але подальший розвиток законодавства свідчить про інше. Так, приймається
   ряд підзаконних нормативно-правових актів, які врегульовують відносини,
   пов'язані з орендою саме земельної частки (паю)[7].
   Характерно, що реєстрація цих договорів здійснюється у спрощеному порядку
   виконкомами відповідних рад за місцем розташування земельної частки (паю).
   Відомості про реєстрацію зазначених договорів заносяться до Книги записів
   реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Крім того, вони не
   потребують нотаріального посвідчення.
   Земельним кодексом України передбачено, що сільськогосподарські
   підприємства, які уклали з власниками земельних часток (паїв) договори
   оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити
   землевпорядній організації виконання землевпорядних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-16 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>