т захисту права
   власності на землю в спорі за негаторним, віндикаційним позовом. Яскравим
   прикладом цієї тези слугує правова невизначеність моменту виникнення права
   власності на землю за ЗК, що потенційно позбавляє заінтересовану особу
   вибору способу захисту порушених або оспорюваних прав. Таким чином, можна
   зробити висновок, що проблеми нормативного регулювання охорони права
   власності на землю обумовлюють виникнення проблем захисту цих прав.
   Запорукою чіткого функціонування системи захисту права власності на землю
   в Україні є комплексність землеохо-ронних заходів. У зв'язку з цим
   пропонується нормативне регулювання правової охорони земель різних
   категорій визначити в одному нормативному акті на рівні закону, а не так
   як на сьогодні в різних галузях права та в т. зв. підзаконних актах.
   По-друге, необхідно вирішити колізію за-гальноохоронюваних норм ЗК і ІДК
   2003 р. в частині суб'єктного складу права власності на землю, а саме:
   включити до переліку суб'єктів за ЗК Український народ, а також чітко
   закріпити статус територіальних громад як суб'єктів права власності на
   землю.
   По-третє, в чинному ЗК має бути усунуте штучне обмеження гарантій захисту
   права власності та встановлення відповідальності суб'єктів залежно від
   форми власності (публічна або приватна).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-17 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>