воМогилянська академія увійшла до скарбниці вітчизняної риторичної спадщини, а вивчення й осмислення накопиченого тут досвіду риторичної науки дають духовноинтелектуальну наснагу сучасним риторам та дослідникам. Ім'я академії прославили й такі видатні риторигуманісти, як Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Михайло Ломоносов та інші просвітителі.
  Феофан Прокопович (16811736) видатний український вчений, оратор, письменник, політичний і громадський діяч. Один із засновників стилю українського бароко з його демократичним характером, зв'язком з народною творчістю, умілим використанням культурної спадщини.
  Виходець із середніх верств суспільства, рано втратив батьків, виховувався у дядька. Закінчивши Київську академію, продовжував навчання в Польщі та Римі. Завдяки своєму ораторському таланту згодом досягає вищих посад держави, стає, по суті, правою рукою Петра І, його радником, главою «Ученої дружини». З 1706 року Ф. Прокопович — професор риторики Київської академії, курс якої у той час розглядався як унікальна наука про слово взагалі. Риторика вважалася «царицею душ», «княгинею мистецтв». Спадщину видатного українського просвітителя високо цінували Пушкін, Сумароков, Фонвізін та ін.
  Підручник риторики, який створив Ф. Прокопович, вібрав у себе прогресивні ідеї Арістотеля і складався з десяти книг:
  Книга І. Загальні вступні настанови.
  Книга II. Про підбір доказів і про ампліфікацію.
  Книга III. Про розташування матеріалу.
  Книга IV. Про мовностилістичне оформлення.
  Книга V. Про трактування почуттів.
  Книга VI. Про метод писання історії і про листи.
  Книга VII. Про судовий і дорадчий рід промов.
  Книга VIII. Про епідиктичний, або прикрашувальний, рід промови.
  Книга IX. Дещо про

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-336 * збірник літератури №65 * >>>далее>>>