яється три специфічних (функціональних) принципа цивільного процесу - диспозитивності, змагальності та процесуального рівноправ’я сторін. Ці принципи знаходяться в тісному взаємозв’язку. Диспозитивними правоздатними однієї сторони кореспондуються аналогічні права другої. Наприклад, праву на пред’явлення позову позивачем відповідно є право відповідача на пред’явлення зустрічного позову. Визнання позову. Дві сторони мають рівне право на укладення мирової угоди.
   Принцип процесуальної рівності сторін забезпечується змагальною формою судового провадження, яка надає їм можливість в рівній мірі змагатись перед судом, особливо в стадії судового розгляду і вирішення справи. Витоки змагальності знаходяться в протиріччях матеріально-правових інтересів сторін, спірних правовідносин, але в суді матеріально-правовий спір набирає форму процесуальних прав.
   Зв’язок між рівністю процесуальних прав і обов’язків сторін і змагальною формою їх виявлення настільки тісна, що В.М. Семенов об’єднав два начала в один принцип- процесуального рівноправ’я сторін при змагальній формі судового провадження.
   В зміст принципу процесуального рівноправ’я сторін входять:
   • закріплення в законодавстві рівності процесуальних прав і обов’язків;
   • процесуальні гарантії, забезпечуючі однакові можливості для здійснення прав і виконання обов’язків;
   • рівна процесуальна допомога суду.
   Такий метод має об’єктивну основу в економічному характері суспільних відносин. Правова рівність проявляється в двох напрямках:
   По-перше: ніхто з учасників цивільних правовідносин не може перекладати обов’язки на іншого.
   По-друге: у випадку виникнення спору між учасниками правовідносин ні один не може прийняти рішення, обов’язкове для іншого . Цей характер цивільних правовідносин об’єктивно проявляється і в процесуальному праві.
   Права і обов’язки, які визначаються матеріальним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-121 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>