виражається в установленому законом і забезпечується судом рівних можливостей сторін реально використовувати процесуальні засоби судового захисту прав та інтересів. Завдяки дії даного принципу сторони можуть знайомитись з матеріалами справи, робити з них виписки, задавати питання іншим учасникам процесу, свідкам і експертам, давати усні та письмові роз’яснення суду, давати свої висновки по всім питанням в судовому процесі, заперечувати проти доводів і висновків іншої сторони, брати участь в судових дебатах, оскаржувати судові акти у вищестоящий суд.
   Зміст принципу рівності сторін розкривається в ряді статей ЦПК. Так у відповідності зі ст.103 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Їм забезпечується також інша рівна можливість брати участь в розгляді справ в судовому засіданні: сторони повідомляються про місце і час судового засідання або скоєнні певного процесуальної дії; після викладенні справи справи по суті, суд заслуховує роз’яснення сторін та інших учасників процесу ( ст.180 ЦПК України).
   Маючи рівні процесуальні права, сторони несуть і рівні процесуальні обов’язки. В ч.2 ст.99 ЦПК України. Це важливе положення сформулювано так: особи, які беруть участь в справі, до яких закон відносять і сторони, зобов’язані добросовісно користуватись всіма належними їм процесуальними правами.
  
   4б. Принципи цивільного процесуального права закріплені в галузевому законодавстві.
   Диспозитивність
   Поняття “диспозитивність” походить від лат “dispositivus”- “маю в розпорядженні”. Юридичний термін “диспозитивність” означає можливість особи на свій розсуд розпоряджатись суб’єктивними правами. Принцип диспозитивності заключається у можливості осіб, які беруть участь у справі, мати в розпорядженні свої матеріальні та процесуальні права, а також засоби їх захисту. Так у відповідності до ст.103 ЦПК України,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-121 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>