ть їх матеріально-правових інтересів. Процесуальне положення сторін характеризується пред’явлення їм широких можливостей відстоювати свою точку зору шляхом активного участі в судовому розгляді з використанням процесуальних засобів захисту.
   Сторони та інші особи, які беруть участь в справі, в цілях захисту своїх прав та інтересів посилаються на фактичні обставини справи, представляють докази, беруть участь в їх дослідженні, виражають точку зору на справу в цілому і по окремих питаннях. У відповідності з принципом змагальності особам, які беруть участь в справі, надається достатній об’єм процесуальних прав, які забезпечують кожному з них реальність і дійсність судового захисту.
   Даний принцип невід’ємний від процесуальної рівності сторін, який є його основою, поскільки саме наділення рівними правами і обов’язками дається сторонам можливість змагатись перед судом. Найбільш яскраво цей принцип проявляється в стадії судового розгляду в суді першої інстанції, але характерний і таким стадіям цивільного процесу, як касаційне провадження, перегляд по нововиявленим обставинам та ін.
   Принцип змагальності забезпечує повноту фактичного і доказового матеріалу, наявність яких являється важливою умовою встановлення обставин по справі.
   В галузевому законодавстві закріплений ряд правил, розкриваючий зміст принципу змагальності:
   1. Кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог і заперечень; відстоювати свою позицію в справі;
   2. Суд може запропонувати сторонами надати додаткові докази;
   3. Сторони вправі посилатися на різні юридичні факти, які лежать в основі їх вимог та заперечень
   Рівність сторін.
   Судове провадження здійснюється на основі рівності сторін (ст.129 Конституції України). Принцип рівності тісно пов’язаний з принципом рівності перед законом і судом. Його

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-121 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>