го позивача(ст.105 ЦПК)
   Проаналізувавши викладені в літературі погляди на поняття зустрічного позову, можна прийти до висновку, що під зустрічним позовом необхідно розуміти звернення до юрисдикційного органу -є вимога відповідача про захист його суб’єктивного матеріального права або охороняючого законом інтересу, що підлягає спільному розгляду з первісним позовом.
   Виходячи із позицій відповідача в цивільному процесі розрізняються:
   • зустрічні позови, що направлені на заперечення первісного позову;
   • зустрічні позови, не переслідуючі такої цілі
   На основі аналізу зустрічних позовів, можна зробити висновок, що засобом захисту відповідача проти позову являється зустрічний позов відповідача, задоволення якого повністю чи в частині задовільняє первісний позов. На прикладах із судової практики, можна переконатись що руйнівницька дія зустрічного позову виражається в тому, що заперечується фактична обгрунтованість первісного позову; заперечуються факти виникнення, зміни чи припинення правовідносин, чи доказова приналежність відповідачу спірного права.
   Предметом зустрічного позову, пред’явленого у відповідності з ст.141 ЦПК, являється відхилення первісного позову рішенням суду і один із інших способів витребуваного позивачем захисту (наприклад, відхилення позову про виселення з визнанням права відповідача на спірну жилу площу). Підставами зустрічного позову можуть слугувати юридичні факти, що підривають підстави первісного позову і норми права.
   Зустрічними позовами не передбачені цілі захисту проти первісного позову і слугують:
   • зустрічні вимоги відповідача направлені на залік вимог;
   • зустрічна вимога, заявлена для більш швидкого і правильного розгляду спорів
   Зустрічний позов направлений на залік, не підриває основу первісного позову, хоча відповідач може, обгрунтовуючи свою позовну вимогу, оспорити первісний позов на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-121 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>