ПРАЦЮЄМО ДЛЯ ВАС 25 ГОДИН НА ДОБУ БЕЗ ВИХІДНИХ
















завантаження




































































spravedlivist.in.ua
spravedlivist.in.ua

ЮРИДИЧНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права М.,

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права М.,

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права М.,


  = 206 сторінка =

lawbooks он мог запутать допрашиваемого, тем считалось лучше.
   Если не удавалось добиться быстрого признания, на чем следствие кончалось, прибегали к пытке.
   Пытка, конечно, делала свое дело, тем более что инквизитор не был связан ни способом ее, ни временем. Он начинал пытку на любой стадии процесса и оканчивал ее, когда находил нужным или когда добивался признания, или когда его жертва умирала, не вынеся мучений. При этом в протоколе пытки непременно указывалось, что в случае, если у пытаемого “сломается какой-либо орган” или он умрет, то будет виноват сам.
   Понимали ли инквизиторы, что пыткой можно добиться ложного вынужденного признания? Без сомнения. Но им было нужно создать обстановку всеобщего ужаса, позволяющего властвовать неограниченно. Один из самых жестоких гонителей духа, Конрад Марбурский (ХIII в.) считал, что лучше убить 60 невиновных, чем дать ускользнуть одному виновному. Этот инквизитор послал на смерть сотни людей по простому подозрению.
   Пытка развращала и самих судей. Она лишала их человеческих чувств, жестокость становилась привычкой.
   За “признанием” следовало так называемое примирение с церковью, заключавшееся в отпущении грехов. Обвиняемый должен был подтвердить протокол допроса, указав непременно на то, что сделанное им признание является добровольным, а не вы-нужденным (после пытки).
   При отказе это сделать, равно как и при изменении показаний, данных на следствии, обвиняемый признавался вновь (и на этот раз окончательно) “отпавшим” от церкви, за что уже безусловно подлежал сожжению живым.
   Никакой защиты обвиняемый практически не имел. Если прибегали к свидетелям, ими оказывались одни монахи-доминиканцы. Для обвинительного приговора достаточно было показаний одного свидетеля.
   Признание помогало избежать сожжения на костре, но обрекало на пожизненное заключение. Отрицание вины вело


<<<назад<<< * перейти на стр. 1-773 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>










УВАГА! Всі права на книги, підручники, статті тощо та їх тексти належать виключно їх авторам.  Більше 700 юридичних підручників, наукових публікацій з юриспруденції, конспектів лекцій з юридичних дисциплін, юршпор, та ін.
Все це ви можете знайти (переглянути та скачати) в збірниках юридичної літератури:
1 ... 3  4  5  6  7  ... 69
  Також, рекомендуємо Вам відвідати розділ сайту "МАГАЗИН ЮРИСТА"!

УВАГА! Всі права на книги, підручники, статті тощо та їх тексти належать виключно їх авторам. Просимо автора, який заперечує проти розміщення його праці на сайті, повідомити нас про це.
Вся література розміщена на сайті самими відвідувачами юридичного порталу із ціллю ознайомлення їнших відвідувачів.
Завантажуючи чи проглядаючи книгу, Ви погоджуєтесь з даними умовами і зобов’язуєтесь видалити завантажену роботу і всі її копії зразу ж після ознайомлення.

   



вище

ШВИДКЕ МЕНЮ ПО САЙТУ:

ЗАГАЛЬНЕ  :   |   |   |   |   | 

ДЛЯ КЛІЄНТА  :   |   |   |   |   | 

ДЛЯ ЮРИСТА  :   |   |   |   |   | 

   
© 1995-2026 Copyright by spravedlivist.in.ua, . All right reserved.
© Усі права застережено! Використання матеріалів сайту дозволено за умови посилання (для інтернет-видань - за допомогою гіперпосилання) на spravedlivist.in.ua.


Опубліковані на сайті матеріали не носять характер юридичних послуг. Публічної офертою не є. Правова допомога, в тому числі юридична консультація, по конкретній справі надається тільки на особистому прийомі у юриста фірми.