рганізацією Праці як "профспілки підприємців", виступають активними учасниками соціального партнерства на різних рівнях. Організації роботодавців та їхні об'єднання поряд з профспілками працівників є суб'єктами колективних відносин. Вони представляють та захищають інтереси роботодавців на загальнодержавному рівні, на галузевому та територіальному рівнях. Вирішуючи широкий спектр соціально-економічних питань, організації роботодавців та їхні об'єднання є суб'єктами не лише трудових, а й цивільних, підприємницьких, господарських, фінансових та інших правовідносин. Отже, необхідно чітко визначити їхню роль у соціально-трудовій сфері, основні цілі, порядок створення, форми та напрямки діяльності, принципи взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, профспілками, їхніми °б єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.
   До цього часу у вітчизняній юридичній літературі правове становище організацій роботодавців та їхніх об'єднань як суб'єктів трудового права не досліджувалось. Немає й спеціального законодавства про їхню діяльність. Вперше питання про статус об'єднань роботодавців як суб'єктів колективних трудових відносин розглянуто у підручнику "Трудовеє право России" 1998 року (Трудовое право России: Учеб. для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц й проф. Ю.П. Орловский (§3 "Представительство в коллективньїх трудовьіх отношениях. Участие органов государственной власти й местного самоуправления в заключении соглашений" главьі VI "Коллективньїй договор й соглашение" (автор главьі - к. ю. н. А.Ф. Нуртдинова)). - М.: Изд. группа "ИНФРА-М - НОРМА", 1998. - С. 74-76). Об'єднання роботодавців визначаються як незалежні від держави, створені на добровільній основі самостійні організації, які можуть мати права юридичної особи. Вони виступають як представники роботодавців у діяльності тристоронніх органів, при проведенні колективних переговорів для укладання угод, здійснення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-590 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>