ьної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" від 25 травня 1998 р. // Праця і зарплата. - №11. - 1998. - Червень. - С. 14).
   Наступними соціально-економічними чинниками є показник співвідношення доходів з витратами і структура грошових витрат працівників. Зарубіжні економісти давно визнали, що саме витрати свідчать про розміри доходів, зокрема, про заробітну плату, і поклали цю тезу в основу податкової політики. Податок платиться не тільки з доходів, а в певних випадках і з витрат (купівель). Однак податки - це сфера іншої галузі законодавства, хоч, як бачимо, оплата праці - це та категорія, яка проведе нас не по одній сфері суспільних відносин. Обмежимося лише таким показником: в країнах з розвиненою ринковою економікою наймані працівники затрачують на придбання продуктів харчування і промислових товарів 25-30% заробітної плати, в той час як в Україні цей показник дорівнює 70-80% (Праця і зарплата. - №15. - 1998. - Серпень. - С. 11).
   Існує ряд проблем і в системі організації заробітної плати:
   розміри зарплати практично відірвані від кінцевих результатів праці .працівників і підприємств; недосконала диференціація оплати праці; не визначена роль мінімальної зарплати. Всі названі проблеми загострила платіжна криза, яка привела багато які підприємства до заборгованості по зарплаті.
   Таким чином, сучасне соціально-економічне становище в сфері оплати праці потрібно визначити як кризове, що вимагає негайних конструктивних перетворень з боку держави.
   В Основних напрямах соціальної політики на 1997-2000 роки передбачені конкретні заходи щодо реформування оплати праці. Ці заходи охоплюють два напрями. Перше - заходи, спрямовані на стабілізацію рівня життя, вдосконалення оплати праці й грошових доходів населення, друге - заходи, спрямовані на погашення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-590 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>