рудовому праві. В останні роки набула поширення тенденція в національному законодавстві передбачати численні соціальні пільги різним категоріям громадян. Однак встановлення позитивної диференціації для одних спричиняє негативну диференціацію для інших. Ринкові відносини висувають нові підходи в цій сфері. Необхідні наукові критерії і межі диференціації. До речі, у зарубіжному трудовому праві спостерігається тенденція до зменшення його диференціації, нівелювання правового статусу різних категорій найманих працівників.
   Ця проблема тісно пов'язана з наступною. У сучасний період відбувається формування нового правового явища - соціального права. Цей термін досить широко застосовується у зарубіжній юридичній практиці. Проте різні держави вкладають у це поняття неоднаковий зміст, так само як і у поняття соціальної політики. Цікаво, що у "Зеленій книзі" стосовно соціальної політики в Європейському Союзі Комісія європейських співтовариств (1993 р.) умисне обминула проблему визначення соціальної політики. Заявивши, що різні країни визначають це поняття по-різному, комісія вирішила, що для неї соціальна політика означає всі заходи, здійснювані в соціальній сфері. Однак і соціальна сфера визначення не дістала (Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки: Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - С. 15). Проте, якщо не буде досягнуто згоди про поняття і складові соціальної сфери, соціальної політики, марно сподіватись і спільних підходів до визначення правових засад у регулюванні таких суспільних відносин. Але ж якоїсь одностайності необхідно досягти, інакше проблеми апроксимації (наближення) національного законодавства до права Європейського Союзу не зможуть бути вирішені.
   Ю.А. Тихомиров, досліджуючи проблеми публічного права, зазначає: "Не виключені нові підходи до вирішення проблеми формування соціального права, що охоплює галузі публічного права,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-590 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>