аркса, Ленін пише, що в першій фазі комуністичного суспільства “буржуазне право” скасовується не цілком, а лише почасти, у міру вже досягнутого економічного перевороту, тобто лише стосовно засобів виробництва. “Буржуазне право” визнає їхньою приватною власністю окремих осіб, а соціалізм робить їхньої спільною власністю, і тільки в цій частині “буржуазне право відпадає”. Але воно залишається у своїй іншій частині: у якості регулятора розподілу праці і розподілу продуктів між членами суспільства. Такий “недолік” марксистсько-ленінська теорія вважає неминучим у першій фазі комунізму (після скинення капіталізму), тому що люди відразу не навчаться працювати на суспільство без усяких норм права, оскільки для цього немає необхідних економічних умов. Інших же норм, крім буржуазного права немає. Право відмирає цілком тоді, коли суспільство здійснить правило: “від кожного по здібностях, кожному по потребах”, тобто коли люди настільки звикнуть до дотримання основних правил гуртожитку і коли їхня праця буде настільки продуктивний, що вони добровільно будуть трудитися по здібностях. Таким чином, у відповідності з марксистсько-ленінською концепцією в основі виникнення права, його функціонування і неминучого відмирання лежать класово-економічні причини.
   Право - є зведена в закон воля панівного класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя суспільства.
  
   § 62. Нормативистська концепція права.
   Нормативне розуміння права саме придатне для відображення його інструментальної ролі. Визначення права як сукупності охоронюваних державою норм дозволяє громадянам і іншим виконавцям правових розпоряджень знайомитися зі змістом останніх по тексту нормативних актів і відповідно свідомо обирати варіант свого поводження. Уже по одній цій причині не можна відкидати даний підхід.
   Найбільшою мірою нормативистськая теорія права розроблена

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-154 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>