підзаконні (секретні і напівсекретні накази, інструкції і т.д.) фактично виражали насамперед і головним чином волю й інтереси партійно-державного апарата.
   Соціалістичне право розглядається як реалізація марксистсько-ленінської доктрини. У своїх роботах радянські автори постійно посилалися на основоположників марксизму-ленінізму, праці і мови радянських керівників, програму і рішення комуністичної партії. Такого роду документи, як партійна програма і рішення, зовсім очевидно, не утворять право у власному змісті цього слова. Однак їхній доктринальний вплив для радянського права незаперечно, тому що в цих документах міститься виклад марксистсько-ленінської теорії в її сучасному звучанні по сучасних питаннях. Радянський юрист, будь-яка інша особа, що бажала вивчати радянське право, повинні були постійно звертатися до них.
   Радянське право сприйняло від старого російського права таку концепцію правової норми, що близька до її розуміння в романо-германскій правовій системі. Що ж стосується категорій і інститутів, те тут не можна не визнати оригінальності радянського права. По зовнішньому вигляді в ньому збережені категорії й інститути романо-германської системи. Однак по своїй істоті вони докорінно обновлені. У суспільстві нового типу, заснованому на іншій економічній системі, і керуючись іншими ідеалами, виникають зовсім інші проблеми.
   Радянська система права по зовнішньому вигляді залишається такою ж, що і система романо-германського типу. Існують і істотні відмінності: сімейне право відділене від цивільного, зникло торгове право, з'явилося колгоспне і житлове право. Радянські автори заперечували, щоб відмінності в системах права зводилися тільки до формальних моментів, без розгляду змісту галузей права. У

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-154 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>