|
но, тому що в суспільстві не існує ізольованих, окремо існуючих сфер життя. Всі сфери виступають лише сторонами одного процесу — соціальної діяльності людей.
За змістом розрізняють: політичні, організаційні, норми культурного життя, естетичні норми, техніко-правові.
За способом встановлення: норми права, норми моралі, звичаї, норми громадських організацій, релігійні норми.
Політичні норми — соціальні норми, які регулюють відносини між класами, націями, їх участь в організації та здійсненні державної влади, відносини держави з іншими елементами політичної системи суспільства.
Організаційні норми — соціальні норми, які закріплюють структуру, порядок створення і діяльності державних органів і об'єднань громадян.
Норми культури — правила культурної поведінки людей, які відображають рівень розвитку цивілізації даного суспільства.
Естетичні норми — різновид соціальних норм, що містять правила поведінки людей у зв'язку із загальними законами художнього пізнання дійсності.
Техніко-правові норми — правила необхідного, доцільного поводження людей з предметами природи, знаряддями праці та іншими технічними засобами.
Норми права — загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, які встановлюються і охороняються державою.
Норми моралі — правила поведінки, які складалися у суспільстві на підставі існуючих уявлень людей про добро, зло, обов'язок, справедливість, честь тощо та забезпечуються силою внутрішнього переконання та засобами громадського впливу.
Звичаї — правила поведінки загального характеру, що склалися історично в суспільстві в результаті їх тривалого багаторазового використання в аналогічних ситуаціях, які увійшли у свідомість, звичку людей, стали внутрішньою потребою
|