зручності у користування нормативним матеріалом;
   • хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
   • предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.
   Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження,сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.
   Консолідація — окремий вид систематизації, у результаті якої створюються збірники нормативних актів, їх окремих частин (розділи, глави, статті), що об'єднуються за ознакою їх належності до певного виду діяльності того чи іншого органу, посадової особи або структурного підрозділу. При цьому припускаються редакційні правки (усунення повторів, суперечностей), матеріал розміщується у логічному порядку, але до змісту зміни не вносяться. Консолідовані акти використовуються як посібники, директивні документи для осіб, які працюють у відповідних державних або громадських організаціях. На цій підставі консолідація набуває актуальності у сфері відомчої нормотворчості.
   Цілі консолідації — усунення множинності нормативних актів, їх уніфікація, створення у структурі законодавства великих блоків нормативного матеріалу як вихідної бази для проведення кодифікаційної роботи.
  
  
   § 5. Види систематизації нормативно-правових актів, що використовуються правоохоронними органами
  
   Правоохоронні органи для полегшення правореалізації здійснюють систематизацію як законів, так

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>