державними органами згідно з їх компетенцією і має офіційний характер.
   • Мета кодифікації — оновлення законодавства, усунення суперечностей, прогалин, приведення до вимог сучасності.
   Види кодифікаційних актів: кодекси, статути, регламенти і положення.
   Кодекс — кодифікаційний акт, що забезпечує докладне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, які певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі законодавства. У сучасному законодавстві існують кодекси: кримінальний, адміністративний, про шлюб і сім'ю, кримінально-процесуальний, земельний, водний і митний.
   Статути, регламенти і положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення про індивідуально-визначені органи, що не мають загального характеру.
   Види кодифікації'.
   • загальна — підготовка зведених кодифікованих актів за основними галузями права;
   • галузева — систематизація нормативно-правових актів у межах однієї галузі або підгалузі;
   • спеціальна — передбачає об'єднання та переробку нормативного матеріалу в межах одного або кількох інститутів.
   Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
   Види інкорпорації:
   • офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
   • неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юрдичної діяльності для

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>