ту та соціальні цінності, з приводу яких люди вступають у правові відносини. Іншими словами, це сфера, на яку право поширює свою дію.
   Метод правового регулювання — сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється впорядкування суспільних відносин певного виду.
   Метод відповідає на питання, як, яким чином право здійснює свій регулятивний вплив. Метод виступає додатковим юридичним критерієм, хоч самостійного значення він не набуває, тому що зумовлений характером та потребами тієї сфери суспільного життя, яка як предмет вимагає використання специфічних прийомів та засобів регулятивного впливу.
   Метод передбачає встановлення меж правового втручання, розподіл між соціальними суб'єктами юридичних прав та обов'язків за певними принципами (субординації, координації), визначення ступеня деталізації моделі правової поведінки та характеристики суб'єктів, вибір засобів захисту даного виду відносин ( міри відповідальності та процесуальної регламентованості). Як додатковий (але необхідний) критерій дозволяє включити одну групу суспільних відносин у різні галузі права залежно від використання того чи іншого набору юридичного інструментарію. Специфікація предмета правового регулювання з використанням водночас певної методології впливу дає змогу в межах галузі виділяти відокремлені та відносно самостійні об'єднання правових норм — підгалузі та інститути (визначаємо як сукупність родових ознак у межах певного видового об'єднання).
   Види методів, що забезпечують ефективність правового впливу, нормальний розвиток та функціонування суспільних відносин:
   заохочення;
   рекомендації;
   примус та переконання;
   субординація та координація;
   зрівняння суб'єктів;
   індивідуальна регламентація;
   владний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>