в'язками між родами і племенами.
   Суспільна влада — управління справами первісної спільності (роду, племені, фратрії), що здійснювалося усіми дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин. Повсякденне керівництво покладалося на виборних старійшин, військових вождів, ведучих на полюванні.
   Структура суспільної влади: а) загальні збори членів роду; б) рада старійшин і вождів; в) старійшина; г) військовий вождь; д) ведучий на полюванні.
   Загальні збори членів роду — зібрання усіх дорослих членів роду, які вирішували найважливіші питання життя роду та обирали своїх представників для повсякденного керівництва родом і представлення інтересів роду в племені.
   Збори старійшин племені — зібрання старійшин усіх родів для вирішення спільних питань племені, виборів вождя племені та інших виборних осіб.
   Старійшина — найбільш авторитетна особа в роді, яку обирали на загальних зборах для здійснення повсягденного керівництва родом.
   Військовий вождь — виборна особа, яка здійснювала керівництво під час ведення війни між племенами.
   Ведучий на полюванні — найбільш вмілий та кмітливий мисливець, що керував іншими членами роду (племені) під час полювання.
   Функції суспільної влади — напрями вольових відносин між людьми у первісному суспільстві, що визначають відповідну поведінку людей. Розрізняють функції керівництва, примусу, контролю, ведення війни тощо. Ці функції виконувалися усіма членами роду (племені) і не вимагалося створення спеціального апарату.
   Примус у первісному суспільстві — застосування засобів громадського впливу до особи, яка не виконувала норм поведінки (первісних звичаїв, релігійних культів, первісних табу тощо). Розрізняють такі види впливу, як лайка, зауваження, обов'язок

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>