|
Руссо, О. М. Радишев та ін.
Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла внаслідок особливих властивостей психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867-1931).
Насильства теорія. Відповідно до цієї теорії держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють загарбники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг та ін.
Органічна теорія, її обґрунтовував англійський філософ Гер-берт Спенсер (1820—1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Ґ. Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й гине. Як і біологічний організм держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.
Космічна теорія. Держава і право завезені до нас іншими цивілізаціями.
Технократична теорія. Держава і право виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою.
Історико-матеріалістична теорія. Сутність її полягає в тому, що держава виникає як результат розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Теорія включає в себе два підходи: а) підхід радянської науки, що пов'язаний з виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); б) підхід, що пов'язаний з ускладненням
|