ованого змісту для себе; б) роз'яснення змісту правової норми для інших.
   Якщо тлумачення, як з'ясування норми права, є лише необхідним підготовчим етапом для правильного вирішення того чи іншого питання, необхідною передумовою процесу здійснення норм права у суспільному житті, то тлумачення-роз'яснення виступає як самостійна, спеціальна діяльність певних органів та осіб^з доведення до свідомості інших змісту правової норми.
   Його мета не у правильному вирішенні окремої конкретної справи, а в забезпеченні правильного та єдино можливого здійснення норми, яка тлумачиться у всіх випадках, на які вона розрахована, усуває неясності та можливі помилки, що можуть мати місце у майбутньому при застосуванні цієї норми.
   Проблема тлумачення нормативних актів за своєю суттю — це виявлення і розкриття вираженої у них волі законодавця, що домінує в економіці, політиці, соціальній, духовній та інших сферах життя людей.
   Нормативно-правові акти — зовнішній вияв волі, одна з форм її об'єктивізації.
   Як відомо, багато теоретиків права сперечаються з приводу того, що є об'єктом тлумачення нормативних актів — «воля законодавця» чи «воля закону».
   Воля законодавця — це визначена матеріальними умовами існування даної суспільно-економічної формації та потребами панівної частини суспільства індивідуальна воля окремої особи чи сполучення волі групи осіб. Вона виражена в окремому нормативному акті, відокремлена й незалежна від будь-якого суб'єкта.
   У юридичній науці та практиці аналогічно використовується термін «Тлумачення права». І тут мається на увазі певний процес мислення, спрямований на встановлення змісту норм права шляхом вияву значень і змісту термінів та виразів, що є в нормативних актах.
   Щоб розкрити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>