ально-процесуальні; б) адміністративно-процесуальні та інші нормативно-правові акти;
   • юридичною ознакою: а) процесуальні закони; б) процесуальні підзаконні акти;
   • територіальною ознакою: а) загальнофедеративні; б) суб'єктів федерації процесуальні норми й акти.
   Характерні ознаки процесуальних норм права:
   1) їх призначення — регулювати відносини, що складаються у процесі правотворчості, правозастосування, судочинства та контролю;
   2) їх мета — сприяти досягненню результату, що передбачається нормою матеріального права;
   3) вони є своєрідною надбудовою над нормами матеріального права;
   4) всі приписи процесуальних норм мають процедурний характер, тобто визначають найдоцільніший порядок здійснення юридичного процесу;
   5) створюють такі нормативні умови, які полегшують здійснення усіх видів правових форм діяльності;
   6) приписи процесуальних норм, як правило, адресуються суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо застосування норм матеріального права.
   Структура норми процесуального права:
   — гіпотеза;
   — диспозиція;
   — санкція.
   Гіпотеза — частина процесуальної норми, що закріплює певний юридичний факт (життєву обставину чи умову), за настання якої включається у дію процесуальне правило поведінки чи здійснюється процесуальна санкція.
   Диспозиція — частина процесуальної норми, що закріплює певне процесуальне правило поведінки, встановлює певні права та обов'язки суб'єктів юридичного процесу.
   Санкція — частина процесуальної норми, що містить вид і міру державного примусу за невиконання чи неналежне виконання учасником юридичного процесу певних процесуальних вимог.
  
   § 3. Процесуальні правовідносини
  
   Це різновид юридичних відносин між суб'єктами права, учасники яких є носіями

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>