не право. Існує поділ за галузевим критерієм. До цієї правової сім'ї належать національні правові системи сучасних Китаю, Північної Кореї, Куби та ін. Незважаючи на те, що країни, які утворилися на території колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), проголосили демократичний шлях розвитку своїх внутрішньона-ціональних правових систем, всі вони поки що залишаються у межах соціалістичного правового поля. Це пояснюється значною частиною існуючого галузевого законодавства, яке приймалося ще в умовах СРСР і майже не змінилося. Так, в Україні більшість кодексів приймалася в умовах Української РСР на підставі загальносоюзних Основ законодавства.
   Таким чином, найпершим завданням правової реформи є прийняття нових кодифікованих законодавчих актів.
  
   § 5. Сім'я релігійного і традиційного права
  
   Мусульманське право не є галуззю правової науки. Це лише одна із сторін релігії ісламу. Ця релігія встановлює догмати і закріплює: а) у що мусульманин повинен вірити; б) вказує, що мусульмани повинні робити і чого не робити.
   Мусульманське право зафіксовано у шаріаті (шлях прямування). Він оснований на обов'язках, що покладаються на віруючу людину, а не на правах, які він може мати. Діє тільки стосовно мусульман. Якщо одна із сторін не мусульманин, шаріат не діє.
   Структуру мусульманського права становлять два розділи: коріння і зміст. Перший розділ пояснює, з яких джерел виникають правила поведінки, що складають шаріат (божий закон). Другий розділ вивчає зміст, тобто рішення, що містять норми матеріального мусульманського права.
   Джерела мусульманського права: а) коран і суна; б) іджма; в) рити (мусульманські тлумачення).
   Коран — збірник висловлювань Аллаха останньому з його пророків

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>