066 p.); б) період до встановлення династії Тюдорів (1066— 1485); в) період розквіту загального права (1485—1832); г) період поєднання загального права з розвитком законодавства (з 1832р. і до наших часів).
   Структура англійського права складалася протягом століть. У ньому не існує традиційного поділу на приватне і публічне, на імперативне і диспозитивне, на цивільне, адміністративне, торгове і т. ін. У той же час англійське право поділяють на загальне і право справедливості. Різниця між англійським і романським правом існує і на елементарному рівні правової норми. Норма права англійського права більш конкретна, ніж норма романського права.
   Загальне право —сукупність норм, що були створені системою королівських судів.
   Право справедливості — система правових норм, що створені судами лорда-канцлера у процесі доповнення, а іноді й перегляду системи загального права. Лорд-канцлер, видаючи обов'язкові для виконання накази, діяв завжди стосовно конкретної особи. В результаті склалася певна система випадків, що утворили інститути, серед яких інститут довірчої власності та інші. Спочатку процедури судового процесу лорда-канцлера і загальних судів відрізнялися. Після судових реформ 1873—1875 років подвійність судової процедури було ліквідовано, і норми права справедливості можна було застосовувати в загальних судах, що привело до злиття загального права і права справедливості. У той же час здійснені внаслідок реформи процеси раціоналізації англійського права не привели до відмови від структури права. Загальне право і право справедливості залишилися структурними елементами єдиного права.
   Норма англійського права відрізняється від норми у романо-германській правовій сім'ї. Розуміння норми права

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>