припиняють суб'єктивні права та юридичні обов'язки персоніфікованих суб'єктів правовідносин.
   Правові відносини — специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав та обов'язків. У МПР вони виступають як середовище здійснення прав та обов'язків.
   Акти реалізації правових норм — конкретні дії суб'єктів права, що підлягають правовій регламентації та відповідають вимогам правових норм.
   Акти застосування норм права — рішення правозастосовних органів, у яких відносно конкретних життєвих обставини і конкретних суб'єктів права закріплюються конкретні права та обов'язки, гарантовані можливістю застосування владного примусу та авторитетом держави.
   Акти тлумачення правових норм — це офіційні юридичні документи, які не створюють нових норм, а є своєрідним додатком до нормативного акта, норми якого тлумачаться. У межах компетенції інтерпретатора вони відіграють загальноосвітню роль у тих сферах, на які поширюються. У МПР відіграють роль елемента, за допомогою якого здійснюється єдине розуміння правової норми, а значить і правильне її застосування чи здійснення в інших формах.
   Законність — правовий режим точного виконання чинних законів усіма суб'єктами права у сфері правотворчості і правореа-лізації, в інших сферах життєдіяльності людей; режим за якого забезпечуються права і виконуються обов'язки людиною, державою і громадянським суспільством.
   Правосвідомість — вид (форма) суспільної свідомості, що містить у собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують ставлення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>