а свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.
   Мета — це уявлення особи про бажаний результат, до якого вона прагне. Це ті бажані зміни, які повинні, на думку правопорушника, настати внаслідок вчинення ним неправомірних дій. Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує чим керується особа, яка вчиняє правопорушення, то мета показує спрямованість діяння, найближчий результат, тобто те, до чого прагне суб'єкт правопорушення.
   Є різні класифікації правопорушень. За галузями права розрізняють кримінальні, адміністративні, цивільні, трудові, фінансові, процесуальні та інші правопорушення. Залежно від ступеня суспільної небезпечності правопорушення поділяють на злочини і проступки. Злочини — вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом. Інші правопорушення називаються проступками. Розрізняють адміністративні, цивільні, дисциплінарні та інші проступки. До інших проступків, зокрема, можна віднести матеріальну шкоду, заподіяну працівниками підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України).
   Деякі автори в самостійну групу правопорушень виділяють міжнародні правопорушення. Вони можуть бути вчинені лише суб'єктами міжнародних правовідносин, їх протиправність визначається нормами міжнародного права.
   Причини правопорушень. Під причинами правопорушень розуміють комплекс явищ об'єктивного і суб'єктивного характеру, що здатні детермінувати протиправну поведінку суб'єктів права.
   До суб'єктивних причин правопорушень відносять низький рівень правосвідомості і правової культури людей, асоціальні мотиви й цілі, потреби і інтереси окремих осіб. Суб'єктивними умовами,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>