чинків, спосіб життя, поводження, манеру, поведінку.
   У юридичній теорії поведінка визначається як вчинки соціальних суб'єктів і включає в себе такі істотні моменти: а) окремі сторони діяльності і спілкування; б) діяльність і спілкування, які зовні виявляють внутрішній стан людини; в) соціальна значимість; г) фіксується органами чуття інших суб'єктів; д) обов'язково контролюється свідомістю та волею людини.
   Правова поведінка — соціальне значимі вчинки індивідуальних чи колективних суб'єктів, що контролюються їх свідомістю і волею, передбачені нормами права і тягнуть за собою юридичні наслідки.
   Ознаки: а) соціальне значення поведінки; б) перебування поведінки під контролем свідомості і волі людини; в) зовнішній прояв і фіксованість поведінки органами чуття; г) регламентованість поведінки правом; д) підконтрольність поведінки державі; е) здатність поведінки потягнути за собою юридичні наслідки.
   Механізм правової поведінки являє собою сокупність засобів, за допомогою яких відбувається регулювання поведінки людини правом.
   Зміст механізму правової поведінки:
   • правові норми, що регулюють поведінку людини;
   • юридичні факти, з якими закон пов'язує настання юридичних наслідків (виникнення, зміну або припинення правовідносин);
   • правовідносини як взаємозв'язок суб'єктів права;
   • акти здійснення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Чиди правової поведінки:
   • правомірна;
   • неправомірна.
  
   § 2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види
  
   У юридичній літературі правомірну поведінку розглядають по-різному, її визначають як поведінку суб'єктів: а) що відповідає правовим наказам; б) збігається з вимогами права; в) є корисною для суспільства, охороняється та заохочується державою; г)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>