ти проти насильницьких дій уніатів щодо української культури, обрядів українського народу, закликається до єдності українського, російського і білоруського народів.
   Початком історії українського конституціоналізму вважають 5 квітня 1710 року, коли було затверджено «Правовий уклад та конституцію відносно прав і вольностей війська Запорозького», відомі сьогодні як «Конституція Пилипа Орлика».
   Певний внесок у розвиток державно-правової думки в Україні в XVII—XVIII ст. зробили такі прогресивні діячі Києво-Могилянської академії, як Йосип Кононович-Горбацький, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Інокентій Пзель, Стефан Яворський, Мануйло Козачинський, Данило Туптайло, Григорій Сковорода та ін.
   Розвиток української юридичної думки в період початку буржуазних відносин представлено поглядами Т. Г. Шевченка, М. І. Костомарова, М. П. Драгоманова, І. Я. Франка та ін. Наприклад, в Україні розроблялися такі конституційні проекти, як «Начерки Конституції Республіки» одного з членів Кирило-Ме-фодіївського товариства Г. В. Андрузького та докладніший проект Конституції України під назвою «Прозкть основаній устава українського общества «Вольньш союзь» — «Вільна спілка». Його розробив у 1884 р. видатний український вчений і політичний діяч М. П. Драгоманов.
   Важливий період розвитку національної державно-правової думки пов'язаний з історією Української народної республіки. До нього слід віднести погляди теоретиків національної державності М. С. Грушевського, В. К. Вінниченка'та українських юристів, зокрема О. Ф. Кістяківського та ін.
   Конституційну правову думку яскраво представлено проектом Конституції України Миколи Міхновського, який було опубліковано у вересні 1905 року в першому номері часопису

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>