ь компетентних державних органів, їх посадових осіб або всього народу зі зміни, встановлення або скасування юридичних норм, що відбувається у формі правотворчості.
   Принципи правотворчості — основоположні ідеї, засади, на яких базується правотворча діяльність. Принципами правотворчості є демократизм, гуманізм, сполучення національного й інтернаціонального, законність, плановість та науковість.
   Види правотворчості — сукупність прийомів та способів виявлення суспільних відносин, що потребують свого врегулювання, та їх практичне впорядкування (коригування, узгодження) за допомогою юридичних засобів. Розрізняють правотворчість безпосередню, делеговану та санкціоновану.
   Етапи правотворчості'.
   1. Підготовка проекту нормативно-правового акта:
   • прийняття рішення про необхідність розробки проекту;
   • текстове викладення змісту;
   • обговорення проекту;
   • узгодження проекту з компетентними органами;
   • дооопрацювання проекту.
   2. Прийняття нормативно-правового акта:
   • офіційне внесення проекту на розгляд правотворчого органу;
   • обговорення проекту, внесення змін та доповнень;
   • введення в дію та надання документу юридичної сили;
   • опублікування нормативно-правового акта (доведення до виконавців).
   У законодавчому процесі право на офіційне внесення проекту закону до Верховної Ради України мають лише суб'єкти законодавчої ініціативи, до яких належать: Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України (ст.93 Конституції України)
  
   § 2. Зовнішні форми (джерела) права
  
   У главі 12 «Поняття і сутність права» вже йшлося про те, що право існує у певних формах, які поділяють на зовнішні і внутрішні. Внутрішні форми розглядаються через призму поняття

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>