ьтернативні).
  
   Глава 15. Правоутворення та форми права
  
   § 1. Правоутворення: поняття та види
  
   Питання Правоутворення — це питання генезису (походження) права, які допомагають дати відповідь на більш важливі питання — про сутність, соціальне призначення та зміст права. Через призму Правоутворення з'ясовуються найхарактерніші ознаки та властивості права, висвітлюються різні аспекти його вияву в соціальному середовищі.
   Термін «Правоутворення» має широке значення, що охоплює своїм змістом процеси виникнення і функціонування права, його існування у фіксованих і нефіксованих (неінституційних) формах. На цій підставі можна визначити, що Правоутворення включає:
   1. Формування стійких соціальних зв'язків між членами суспільства та їх об'єднаннями на підставі об'єктивних можливостей співіснування, в результаті чого між ними розподіляються взаємні права та обов'язки (неюридичного походження).
   2. Ретрансляція моделей цього зв'язку у сферу правової регламентації шляхом перекладу їх мовою юридичних нормативів та надання їм загальнообов'язкового, державно-владного характеру.
   3. Втілення правових принципів, правил поведінки у взаємовідносини індивидів, що надає цим зв'язкам більшої стабільності, впорядкованості та захищеності.
   У вузьконормативному розумінні правоутворення пояснюється як процес правотворчості компетентних органів держави. В даному разі в аспекті правоутворення правотворчість є лише однією із стадій вищезазначеного процесу. Розрізняють два етапи правоутворення:
   1. Формування права, під яким розуміють процес утворення правил, що стихійно склалися в суспільстві та служать зразком, який необхідно підкріпити або заборонити правом.
   2. Формулювання права, під яким розуміють діяльність

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>