побудова всієї сукупності правових норм, їх узгодженість та системність. Решта соціальних норм не мають такого чітко фіксованого виразу, існують у свідомості людей, передаються з покоління в покоління в неінституційних формах. Відносною визначеністю різняться норми релігії та норми громадських організацій. Проте, способи та прийоми їх формалізації значно різняться за рівнем та методою викладення нормативного матеріалу.
   4. За методами забезпечення норми права також різняться. Крім можливості застосування владного примусу, їх реалізації сприяє навіть авторитет самого правотворчого органу. Додатково здійснюються комплексні заходи, що націлюють визначених у нормі суб'єктів на виконання правових приписів. Створюються необхідні матеріальні та організаційні умови для реалізації правових норм. У державі функціонує спеціальна система контрольно-наглядових органів, що стежать за відповідністю поведінки суб'єктів вимогам права. На відміну від цього, інші соціальні норми стають правилами поведінки індивидів за їх власним волевиявленням або забезпечуються засобами громадського впливу, звичкою, внутрішніми мотивами. Іноді люди сприймають соціальну норму як об'єктивну необхідність, життєву потребу, глибоко її не усвідомлюючи. Проте жодна соціальна норма не має такого арсеналу гарантій своєї реалізації, як норма права.
   5. За сферами регулятивного впливу норми права також істотно відрізняються від інших соціальних норм. У праві відображаються майже всі сторони людського життя — це питання сім'ї, шлюбу, політичної діяльності, вірування, виробництва тощо. Таким чином, право з різним ступенем конкретизації (прямо або опосередковано) втручається у всі сфери життєдіяльності людини, підтримує або забороняє

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>