ь внутрішню організацію, побудову норми права, сукупність складових елементів, на які поділяється норма. Хоч поняття норми й прийнято тлумачити через термін «правило поведінки», слід мати на увазі, що всяке правило поведінки — лише модель, узагальнююча конструкція, алгоритм дії, яка у свою чергу передбачає наявність умов реалізації, а також систему відповідних гарантій. На цій підставі правова норма розглядається як комплекс, до якого включають гіпотезу, диспозицію та санкцію,
   Гіпотеза — складова частина норми права, що визначає умови, за наявності яких суб'єкти права мають здійснювати свої права та обов'язки, взначені в диспозиції цієї норми.
   Диспозиція — складова частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється або рекомендується проведення певних дій. Диспозиція розподіляє між учасниками правових відносин права та обов'язки.
   Санкція — складова частина норми, яка у разі її невиконання, визначає заходи щодо відновлення порушеного права та покарання правопорушника.
   Види диспозицій:
   1. Визначена диспозиція закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть поводитись лише так, як вказано у нормі права, і їм не надасться можливості для вибору іншої поведінки.
   2. Не повністю визначена диспозиція вказує лише на загальні ознаки поведінки, в рамках якої суб'єкти уточнюють свої права та обов'язки самостійно.
   3. Відносно визначена диспозиція вказує на права та обов'язки суб'єктів, але дає можливість уточнити їх залежно від конкретних обставин.
  
   Види гіпотез:
   1. Певна гіпотеза вичерпно визначає ті умови, за наявності яких вступає в дію правило поведінки, що міститься в диспозиції правової норми.
   2. Не повністю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>